БМВ, «Байеріш Моторен Верке», (BMW, Bayerisch Motoren Werke AG), німецька автомобільна компанія, що спеціалізується на виробництві легкових і спортивних автомобілів, автомобілів підвищеної прохідності і мотоциклів. Штаб-квартира знаходиться в Мюнхені.

   У 1913 на північній околиці Мюнхена Карл Рапп і Густав Отто, син винахідника двигуна внутрішнього згорання Ніколауса Августа Отто, створюють дві маленькі авіамоторні фірми. Перша світова війна, що почалася, відразу принесла багаточисельні замовлення на двигуни для літаків. Рапп і Отто вирішують об'єднатися в один авіамоторний завод. Так в Мюнхені виникає завод авіаційних двигунів, який в липні 1917 реєструється під ім'ям Bayerische Motoren Werke ( «Баварські моторні заводи»), - BMW. Цю дату і прийнято вважати роком створення BMW, а Карла Раппа і Густава Отто її творцями.

   Хоча точна дата появи і момент створення компанії і сьогодні є предметом спорів між автомобільними істориками. А все тому, що офіційно промислова компанія БМВ була зареєстрована 20 липня 1917 року, але задовго до цього в тому ж місті Мюнхені існували багато фірм і об'єднань, що також займалися розробкою і випуском літакових двигунів. Тому, щоб остаточно побачити "коріння" БМВ, необхідно перенестися в минуле століття, на територію колишньої НДР. Саме там 3 грудня 1886 року була "засвічена" причетність сьогоднішньої БМВ до автомобільної справи, і саме там, в місті Айзенахе, в період з 1928 по 1939 рр. знаходилася штаб-квартира фірми.

   Одна з місцевих пам'яток Айзенаха стала приводом для появи назви першої машини ("Вартбург"), що здивувала світ в 1898 році після створення фірмою цілого ряду 3- і 4-колісних прототипів. "Вартбурги" були оснащеними 0,5-літровим двигуном потужністю 3,5 к.с. На присутність передньої і задньої підвісок не було жодних натяків. Така максимально спрощена конструкція стала добрим стимулом для прогресивнішої роботи місцевих інженерів і конструкторів, які вже через рік створили машину, що розганялася до 60 км/год. Більше того, в 1902 році з'явився "Вартбург" з 3,1-літровим двигуном і 5-ступінчастою коробкою передач, яких вистачило для того, щоб виграти в тому ж році гонку у Франкфурті.

   Дуже важливим моментом в історії компанії БМВ і заводу в Айзенахе став 1904 рік, коли на Франкфуртському мотор-шоу були виставлені машини під назвою "Дікси", що свідчили про добрий розвиток підприємства і новий рівень виробництва. Всього були дві моделі - "S6" і "S12", цифри в позначенні яких вказували на кількість кінських сил. (До речі, модель "S12" не знімалася з виробництва аж до 1925 року.)

   На посаду головного конструктора в Bayerische Motoren Werke був запрошений Макс Фріц, що працював на заводі Daimler. Під керівництвом Фріца був виготовлений авіаційний двигун BMW IIIa, який у вересні 1917-го успішно пройшов стендові випробування. Оснащений цим двигуном літак в кінці року встановив світовий рекорд, піднявшись на 9760 м.

   Після закінчення Першої світової війни фірма опинилася на порозі краху, оскільки за Версальським договором німцям заборонили випускати двигуни для літаків, а саме двигуни у той час були єдиною продукцією BMW. Але заповзятливі Карл Рапп і Густав Отто знаходять вихід з положення - завод перепрофілювався на випуск спочатку мотоциклетних двигунів, а потім і самих мотоциклів. В 1923 із заводу BMW виходить перший мотоцикл R32. На мотосалоні 1923 року в Парижі цей перший мотоцикл BMW відразу ж завоював репутацію швидкісної і надійної машини, що підтвердилося абсолютними рекордами швидкості на міжнародних мотогонках 20-х-30-х років.

   На початку 20-х років в історії BMW з'явилися два впливові бізнесмени - Готаєр і Шапіро, до яких і відійшла компанія, що падала в безодню боргів і збитків. Основною причиною кризи була нерозвиненість власного автомобільного виробництва, нарівні з яким підприємство, до речі, займалося випуском авіадвигунів. А оскільки останні, на відміну від автомобілів, приносили основну частину коштів для існування і розвитку, BMW опинилася в незавидному положенні. "Ліки" придумав Шапіро, який був на короткій нозі з англійським автопромисловцем Хербертом Остіном і зміг домовитися з ним про початок масового виробництва "Остінів" в Айзенахе. Причому випуск цих машин був поставлений на конвеєр, чим на той час, окрім BMW, міг похвастатися лише Daimler-Benz.

   Перші 100 ліцензійних "Остінів", що користувалися неймовірним успіхом в Британії, зійшли з конвеєра в Німеччині з правим кермом, що було для німців в новинку. Пізніше конструкція машини була змінена відповідно до місцевих вимог, і машини випускалися під назвою "Дікси". До 1928 року було виготовлено більше 15.000 "Дікси" (читай - "Остінів"), які зіграли вирішальну роль у відродженні БМВ. Вперше це стало помітно в 1925 році, коли Шапіро зацікавився можливістю виробництва автомобілів своєї власної конструкції і почав вести переговори з відомим конструктором і дизайнером Вунібальдом Каммом. У результаті домовленість була досягнута, і ще одна талановита людина виявилася причетною до розвитку нині відомої автомобільної марки. Камм впродовж декількох років займався розробкою нових вузлів і агрегатів для БМВ.

   Виходячи з того, що Daimler-Benz і BMW випускали схожі автомобілі, а у складі керівництва компаній частенько знаходилися одні і ті ж люди, виникли шанси на співпрацю двох фірм. І дійсно, була досягнута угода про випуск автомобілів "BMW" з кузовами від Daimler-Benz.

   На 1 квітня 1932 року була намічена прем'єра першого "справжнього" "BMW", який згодом заслужив на визнання автомобільної преси і став відправною крапкою для випуску машини власної конструкції. Це ж авто з добре продуманим кузовом було поєднанням нових ідей і розробок, що застосовувалися на моделях з вже добре відомими "Дікси". Потужність двигуна складала 20 к.с., які цілком вистачало, щоб їздити із швидкістю 80 км/ч. Дуже вдалою розробкою була чотириступінчаста коробка передач, що не пропонувалася більше ні на одній моделі аж до 1934 року.

   На початок Другої світової війни BMW - одна з фірм світу, що найдинамічніше розвивається і випускає техніку із спортивною орієнтацією. У її активі декілька світових рекордів: Вольфганг фон Гронау на відкритому гідролітаку Dornier Wal, оснащеному двигуном BMW, перетинає Північну Атлантику зі сходу на захід, Ернст Хенне на мотоциклі R12, обладнаному карданним приводом, гідравлічними амортизаторами і телескопічною вилкою (винахід BMW), встановлює світовий рекорд швидкості для мотоциклів - 279,5 км/год, не перевершений ніким протягом подальших 14 років.

   Сьогодні компанія BMW пропонує в кожній серії різні варіанти силових агрегатів, серед яких обов'язково присутній шестициліндровий. Це сприймається як абсолютно нормальне і звичне явище. Тоді ж, в 1933-му, поява шестициліндрового двигуна на моделі "BMW-303", що дебютує на Берлінській автомобільній виставці, стала справжньою сенсацією. Ця рядна "шестірка" з робочим об'ємом 1,2 л дозволяла машині пересуватися із швидкістю 90 км/год і стала основою для багатьох подальших спортивних проектів BMW. Більш того, вона була застосована на новій моделі "303", що стала першою в історії компанії, на якій були встановлені грати радіатора з фірмовим дизайном, що виражався в наявності двох витягнутих овалів. "303-а" модель була спроектована на заводі в Айзенахе і відрізнялася перш за все трубчастою рамою, незалежною передньою підвіскою і добрими характеристиками керованості, що нагадували спортивні.

   "BMW-303" відмінно підходив для "автобанів", що активно будувалися тоді в Німеччині. Відразу після представлення на ній був здійснений пробіг по території всієї країни, і в даній акції машина зарекомендувала себе лише з доброго боку. Люди були готові платити за це авто встановлену виробником ціну. Причому забезпечені шанувальники BMW вибирали "303-у" модель із спортивним двомісним кузовом родстер.

   За два роки виробництва "БМВ-303" компанії удалося продати 2300 таких машин, за якими, до речі, пізніше пішли їх "побратими", що відрізнялися потужнішими двигунами і іншими цифровими позначеннями: "309" і "315". Власне, вони і стали першими зразками для логічного розвитку системи позначення моделей компанії БМВ. На прикладі цих машин відзначимо, що цифра "3" позначала серію, а 0.9 і 1.5 - робочий об'єм двигунів. Система позначень, що з'явилася тоді, успішно існує і до цього дня, з тією лише різницею, що вона поповнилася такими цифрами, як "520", "524", "635", "740", "850" і так далі.

   Поряд зі всіма попередніми автомобілями просто шикарно виглядала модель "326", що з'явилася на Берлінській автомобільній виставці в 1936 році. Ця чотирьохдверна машина була далека від світу спорту, а її закруглений дизайн вже тоді належав до направлення, яке набрало чинності в 50-х роках. Відкритий верх, добра якість, шикарний салон і велика кількість нових змін і доповнень поставили "326-у" модель в один ряд з автомобілями "Мерседес-Бенц", покупці яких були вельми забезпеченими людьми.

   У 1944 BMW першою в світі починає випуск реактивного двигуна BMW 109-003.

   Друга світова війна завдала величезного збитку автомобільним виробникам Німеччини, і компанія BMW не стала виключенням. Завод в Мільбертшофене визволителі розбомбили дочиста, а підприємство в Айзенахе опинилося на території, контрольованій росіянами. Тому устаткування звідти частково було вивезене до Росії як репатріації, а те, що залишилося, було задіяне для випуску моделей "BMW-321" і "BMW-340", які також вирушали до СРСР.

   Єдиними більш менш "придатними до життя" залишилися два заводи в місті Мюнхені, довкола яких акціонери BMW і зосередили свої основні зусилля. До речі довелася підтримка Німецького національного банку: завдяки ній компанія повернула до життя концепцію спортивного автомобіля "BMW-328" і в період з 1948 по 1953 рр. випустила на його базі декілька нових спортивних моделей.

   На Франкфуртському мотор-шоу в 1955 році "BMW-Izzeta" стала абсолютною протилежністю моделям, що випускалися у той час. Крихітна "BMW-Izetta" нагадувала своїм зовнішнім виглядом міхур з маленькими приробленими фарками і бічними дзеркалами. Потрапити в машину можна було лише через єдині двері, які одночасно були передньою частиною авто. Задня міжколісна відстань була значно менше, чим передня. Модель оснащувалася одноциліндровим двигуном об'ємом 0,3 л. При потужності 13 к.с. "Izetta" максимально розганялася до 80 км/ч. Випускався цей мотоавтомобіль всього шість років (починаючи з 1959 року).

   B 50-х роках була зібрана енна сума грошей, потрібна для розробки і початку випуску нової моделі "BMW" середнього класу, яка повинна була значно поліпшити положення компанії в 60-х роках.

   Автомобіль середнього класу, як передбачалося, повинен був стати родинною машиною для "середньостатистичних" (і не лише) німців. Як самий відповідний варіант розглядувався невеликий чотирьохдверний кузов седан, 1,5-літровий двигун і незалежні передня і задня підвіски, які на той час були присутні далеко не у всіх машинах.

   Запустити автомобіль у виробництво до 1961 року і тоді ж представити її на Франкфуртському мотор-шоу було практично неможливо: просто не вистачало часу. Тому під тиском відділу продажів в терміновому ладі до виставки було підготовлено декілька дослідних зразків, призначених для залучення майбутніх клієнтів. Ставка була зроблена і багато в чому себе виправдала. В період роботи виставки і за декілька подальших тижнів було зроблено... близько 20.000 замовлень на "BMW-1500"! Спробуйте уявити собі ситуацію, в якій опинилася компанія, випустивши за 1962 рік лише 2000 машин! В цілому ж виробництво моделі "1500" за весь час її існування на конвеєрі склало 23.000 екземплярів.

   В розпал виробництва моделі "1500" дрібні інженерні фірми почали допрацьовувати машину і збільшувати потужність двигуна, що, природно, ніяк не могло сподобатися керівництву BMW. У відповідь реакцією став випуск моделі "1800" з 1,8-літровим двигуном. Більш того, трохи пізніше з'явилася версія "1800 TI", що відповідала автомобілям класу Gran Turismo і яка розганялася до 186 км/год. Зовні вона не дуже сильно відрізнялася від базової версії, але, проте, стала гідним доповненням до сімейства. До 1966 року на базі машини конструктори створили гідного послідовника - "BMW-2000".

   Після виробництва моделі "2500" і її основних послідовників, що за часом припало на 70-і роки, наступним значимим для BMW подією стала поява 6-ої серії, першим представником якої в 1978 році з'явилося розкішне купе "635 Csi". Його 3,5-літровий двигун став новим символом технічної досконалості і навіть почав встановлюватися на машинах 5-ої серії. "П'ятірка", оснащена таким двигуном (потужність 218 к.с.), отримувала позначення "М", підтверджуюче ексклюзивність і спортивність автомобіля. Причому по-справжньому цей двигун проявив себе на 5-ій серії другого покоління, на т.зв. перехідних моделях, що здивували світ в 1983 році.

   З цим же періодом пов'язане послідовне оновлення і розширення модельного ряду фірми. Випущена в середині 70-х "трійка" першого покоління в першій половині 80-х з успіхом перейшла в друге. У 1977-му дебютувала 7-а серія. Спочатку для машини пропонувалися двигуни об'ємами 2,8, 3,0, 3,2, 3,3 і 3,5 літра. Найпопулярніший же зі всіх - 4,5-літровий - з'явився дещо пізніше, перевівши "сімку" в розряд не лише дорогих, престижних, але і швидкісних автомобілів, підтвердженням чому став розгін машини з місця до 100 км/год за 8,0 с.

   Історія компанії BMW склалася так, що всі автомобілі, випущені фірмою і ті, що випускаються зараз, є своєрідним символом добротного транспортного засобу для забезпеченого народу. Як і всяка добра річ, вони вимагають до себе своєчасної уваги, належного відходу, платою за що є надійність і відмінна служба на благо господаря.